Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приндитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приндитися
Берлін: Українське слово, 1924

При́ндитися, джуся, дишся, гл. 1) Спесивиться, важничать. Буває инший чоловік все приндиться. Гліб. 2) Капризничать.