Словарь української мови (1924)/приневолювати

by Борис Грінченко

◀ приневолювання

Словарь української мови Борис Грінченко П приневолювати

принести ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Принево́лювати, люю, єш, сов. в. принево́лити, лю, лиш, гл. Принуждать, принудить. Почала жінка приневолювать чоловіка, щоб і він робив. Грин. II. 175. Мати приневолила подавать рушники. Стор. МПр. 33.