Словарь української мови (1924)/принижувати
| ◀ принижити | Словарь української мови П принижувати |
приникати ▶ |
|
Прини́жувати, жую, єш, сов. в. прини́жити, жу, жиш, прини́зи́ти, жу, зиш, гл. 1) Опускать, опустить ниже, понизить. І принизив Господь небо, окрите димами. К. Псал. 36. 2) Унижать, унизить. Низьке принижує й хвалою. К. Бай. 158. 3) Обижать, обидѣть. Бог очима принижив. (Очі болять). Грин. II. 302. Так Господь принизив: опала сей рік вся скотина. Кіев. у.