Словарь української мови (1924)/принукувати
Зовнішній вигляд
◀ принука | Словарь української мови П принукувати |
принц ▶ |
|
Прину́кувати, кую, єш, гл. Принуждать, понуждать. Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш. Левиц. I. 476.