Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приодіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приодіти
Берлін: Українське слово, 1924

Приоді́ти, ді́ну, неш, гл. Одѣть. АД. I. 246. Був єм наг і не приоділисте мене. Гн. II. 81.