Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прионадити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прионадити
Берлін: Українське слово, 1924

Приона́дити, джу, диш, гл. = Принадити. Вх. Зн. 55.