Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/припильнувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припильнувати
Берлін: Українське слово, 1924

Припильнува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Присмотрѣть. 2) Постараться (въ работѣ), поусердствовать. Нумо, діти, нумо, нумо припильнуймо. Як не будем пильнувати, то тут будем ночувати. Нп.