Словарь української мови (1924)/приписанець
| ◀ припинятися | Словарь української мови П приписанець |
приписати ▶ |
|
Приписа́нець, нця, м. Вновь приписавшійся къ обществу; натурализованный. Потім стали ходить до нас оті приписанці, що приписались з чужих сел, то вже не те пішло. Павлогр. у.