Словарь української мови (1924)/приписувати

by Борис Грінченко

◀ приписати

Словарь української мови Борис Грінченко П приписувати

приписуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Припи́сувати, сую, єш, сов. в. приписа́ти, шу́, шеш, гл. 1) Приписывать, приписать. 2) Писать, написать (въ письмѣ). Грин. II. 290, 100. Батько приписав з дому до сина, щоб той приїхав. Грин. II. 271. Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали. Кіев. у. А ще од своїх рук листи писав, до Василя Молдавського посилав, а в листах приписував… АД. II. 100.