Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приплентати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приплентати
Берлін: Українське слово, 1924

Припле́нтати, таю, єш, припле́нтатися, таюся, єшся, гл. Прибрести, притащиться. Відкіля ти у біса приплентав сюди? Стор. МПр. 162. Приплентавсь до нас та й живе. Волоцюга припленталась. Рудч. Ск. II. 10.