Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приплідок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приплідок
Берлін: Українське слово, 1924

Приплі́док, дку, м. = Приплід. Драг. 118. Приплідок од скотинки. Сим. 196. У Г. Барвінок слово прилагается и къ людямъ. Добре, що в тебе приплідку (= дітей) нема, дак ти таке й верзеш. Г. Барв. 324.