Словарь української мови (1924)/приплітати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приплітати
Берлін: Українське слово, 1924

Припліта́ти, та́ю, єш, сов. в. приплести́, плету́, те́ш, гл. Приплетать, приплесть. Ой там моя хатонька край води з високого дерева лободи. — А я ж к тому сінечки приплету з високого дерева черету. Нп.