Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приповзати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приповзати
Берлін: Українське слово, 1924

Приповза́ти, за́ю, єш, сов. в. приповзти́, зу́, зе́ш, гл. Приползать, приползти. Г. Барв. 354.