Словарь української мови (1924)/приповістися
Зовнішній вигляд
◀ приповісти | Словарь української мови П приповістися |
приповістка ▶ |
|
Припові́стися, ві́мся, віси́ся, гл. = Приповісти 2. Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла. Федьк.