Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приповістися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приповістися
Берлін: Українське слово, 1924

Припові́стися, ві́мся, віси́ся, гл. = Приповісти 2. Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла. Федьк.