Словарь української мови (1924)/приповість
| ◀ приповістка | Словарь української мови П приповість |
приповняти ▶ |
|
Приповість, ти, ж. 1) = Приповідка. Приповість в школярів: не вкрав, але достав. Ном. № 6095. 2) Разсказъ. Чуючи од батька страшні приповісти про війни та походи… Мир. ХРВ. 82. Од старих людей приповісти такої не чувала, щоб о Петрі бистрії ріки-озера замерзали. ЗОЮР. I. 27. 3) Притча. Говорив до них приповістями. Єв. Мр. III. 23.