Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/припроваджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припроваджувати
Берлін: Українське слово, 1924

Припрова́джувати, джую, єш, сов. в. припрова́дити, джу, диш, гл. Приводить, привести. Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку. Нп. Живого медведя припровадит пану. Гн. II. 170.