Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/припізнятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припізнятися
Берлін: Українське слово, 1924

Припізня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. припізни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Опаздывать, опоздать. Сим. 222. Забарився, на вечерю припізнився. Чуб. V. 1014.