Словарь української мови (1924)/припір

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ припін Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припір 		припірати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Припір, по́ру, м. Часть шеи у вола, о которую упирается ярмо. Волч. у. Мнж. 181.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/припір&oldid=532011