Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прирадити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прирадити
Берлін: Українське слово, 1924

Прира́дити, джу, диш, гл. Присовѣтовать.