Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приректи

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приректи
Берлін: Українське слово, 1924

Приректи́, речу́, че́ш, гл. Сказать. Вона прирекла до дітей: „Чекайте, діти!“ Гн. I. 92.