Словарь української мови (1924)/пририхтовувати

by Борис Грінченко

◀ приржавіти

Словарь української мови Борис Грінченко П пририхтовувати

прирівнювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пририхто́вувати, вую, єш, сов. в. пририхтува́ти, ту́ю, єш, гл. Прилаживать, приладить, устроить. Свої орґани пририхтували до граня. Гн. I. 181. Крісло пририхтував Люципер так, що коли Ісус мав сісти, то мав сі в ланцухи злапати. Гн. I. 119.