Словарь української мови (1924)/приробляти

by Борис Грінченко

◀ прироблювати

Словарь української мови Борис Грінченко П приробляти

природа ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приробля́ти, ля́ю, єш, сов. в. прироби́ти, блю́, биш, гл. 1) Придѣлывать, придѣлать. Чортинята миттю приробили йому довгенькі крила. Стор. МПр. 47. 2) Зарабатывать, заработать. Г. Барв. 371. Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей. Г. Барв. 175. Позичив грошей та й приробив собі, як той, що талант дано йому, що у євангелії читають. Каменец. у.