Словарь української мови (1924)/прирозуміти

by Борис Грінченко

◀ прирожденний

Словарь української мови Борис Грінченко П прирозуміти

приросити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прирозумі́ти, мі́ю, єш, гл. Сообразить, придумать, ухитриться. Мкр. Г. 57. Г. Барв. 507. Воно дурне, а прирозуміло вкрасти. Лебед. у. Якось ловлять (лева)… прирозуміли. Мир. ХРВ. 69.