Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/присипатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
присипатися
Берлін: Українське слово, 1924

Присипа́тися, па́юся, єшся, сов. в. приси́патися, плюся, плешся, гл. Присыпаться, быть присыпаннымъ. Левиц. (Правда, 1868, ст. 423). А сам почав уже сивим волосом, як сніжком, присипатись. МВ. (О. 1862. III. 72). Ти, ляше, злякнеш, із коня спаднеш, сам присиплешся землею. АД. II. 42.