Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/присипляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
присипляти
Берлін: Українське слово, 1924

Присипля́ти, ля́ю, єш, сов. в. приспа́ти, сплю́, спи́ш, гл. 1) Убаюкивать, убаюкать. КС. 1893. VII. 81. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку. Макс. (1849). 102. 2) Задушивать, задушить ребенка, придавивъ его (о спящей женщинѣ).