Словарь української мови (1924)/прискакувати
| ◀ прискаком | Словарь української мови П прискакувати |
прискалка ▶ |
|
Приска́кувати, кую, єш, сов. в. приско́чити, чу, чиш, гл. Подскакивать, подскочить къ кому, чему, подбѣгать. Рудч. Ск. II. 30. Прискочив до лави. Драг. 63. Внучка качається по садку білим клубочком: і до нас прискочить, і знов у гущавині зеленій зникне. МВ. I. 18. Скаче горобейко по двору, то прискакує ік вікну. Грин. III. 539.