Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прислухати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прислухати
Берлін: Українське слово, 1924

Прислуха́ти, ха́ю, єш, гл. = Прислухатися. Ішла дівчина та гукаючи, аж два двори та минаючи, до третього прислухаючи. Мил. 141. Дивиться, як ходять, прислухає, як гомонять. МВ. (О. 1862. I. 105).