Словарь української мови (1924)/присліджувати
| ◀ прислів'я | Словарь української мови П присліджувати |
присліпуватий ▶ |
|
Прислі́джувати, джую, єш, сов. в. присліди́ти, джу́, ди́ш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Дивлюсь, — пішов він у двір; я й пристояв, щоб побачити, що він робитиме, прислідив за ним; а він до дверей: зламав замок та в хату. Новомоск. у.