Словарь української мови (1924)/присмерк

by Борис Грінченко

◀ присмерджувати

Словарь української мови Борис Грінченко П присмерк

присмертний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

При́смерк, ку, м. Сумерки. У присмерку ледві-неледві по степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. I. 77). — При́смерком. Въ сумеркахъ. Присмерком дочапали до хутора. МВ. (О. 1862. III. 52).