Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/присмоктувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
присмоктувати
Берлін: Українське слово, 1924

Присмо́ктувати, тую, єш, сов. в. присмокта́ти, кчу́, чеш, гл. Присасывать, присосать. Читає він сю книгу, а Іван — не кажи що присмоктало його — й одірватись ніяк не може. Грин. I. 289. Напивсь того чаю, присмоктуючи люльку. Кв.