Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/присміти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
присміти
Берлін: Українське слово, 1924

Присмі́ти, смі́ю, єш, гл. Осмѣлиться, рѣшиться. Як би присмів, то б убив. НВолын. у.