Словарь української мови (1924)/присоглашати
| ◀ присогласити | Словарь української мови П присоглашати |
присок ▶ |
|
Присоглаша́ти, ша́ю, єш, сов. в. присогласи́ти, шу́, си́ш, гл. Привлекать, привлечь къ участію, склонять, склонить. Він самий первий, та ще двох присогласив. Присоглаша шинкарь нашого, щоб той перейшов у їхню віру. Мнж. 122.