Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/присолоджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
присолоджувати
Берлін: Українське слово, 1924

Присоло́джувати, джую, єш, сов. в. присолоди́ти, джу́, ди́ш, гл. 1) Подслащивать, подсластить. 2) Привлекать, привлечь на свою сторону. Чимсь присолодила вона його. НВолын. у. 3) — язика́. Ябедничать, наябедничать. Св. Л. 223. Чи не ти язика присолодив? Та він і руками й ногами відхристюється. Не дух же святий навіває інспектора! От ми і зговорились докопатись до донощика. Св. Л. 221.