Словарь української мови (1924)/приспоряти

by Борис Грінченко

◀ приспорити

Словарь української мови Борис Грінченко П приспоряти

приспособитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приспоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. приспори́ти, рю́, ри́ш, гл. Умножать, умножить. Грин. III. 158. Бог приспоряє і ранньою і пізньою росою. Ном. № 584. Став їм Господь видимо помогати, а й в полі і в домі всю худобу приспоряти. КС. 1884. I. 33.