Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/присташ

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
присташ
Берлін: Українське слово, 1924

При́ста́ш, ша, м. Мужчина, который не беретъ жену на свое хозяйство, но самъ идетъ въ женинъ домъ и на женино хозяйство. Вх. Уг. 263.