Словарь української мови (1924)/пристойний

by Борис Грінченко

◀ пристін

Словарь української мови Борис Грінченко П пристойний

пристойно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Присто́йний, а, е. 1) Приличный, пристойный. Нема, кажу, пари мені пристойної. Г. Барв. 11. 2) Пригожій, красивый. Г. Барв. 426. Парубок молодий, здоровий, пристойний, хоч до шлюбу ставляй. Чуб. I. 155.