Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пристояти

Матеріал з Вікіджерел

Присто́яти, то́ю, їш, гл. Постоять, ожидая. Я пристояв, а він минув мене. НВолын. у. Трохи пристояв, поки він вийшов. Харьк. г.