Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пристригати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пристригати
Берлін: Українське слово, 1924

Пристрига́ти, га́ю, єш, сов. в. пристри́гти, стрижу́, же́ш, гл. Пристригать, пристричь. Пузирці ножичками пристригають.