Словарь української мови (1924)/пристріт

by Борис Грінченко

◀ пристрій

Словарь української мови Борис Грінченко П пристріт

пристрітельний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пристріт, ту, м. Болѣзнь, происходящая, по понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Чуб. I. 43, 134. Мил. М. 36. КС. 1889. XI. 309. Грин. II. 33. Ув. Пристрі́тище. Грин. II. 33.