Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пристріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пристріти
Берлін: Українське слово, 1924

Пристрі́ти, стрі́ну, неш, гл. Сглазить. Чи не пристрів тебе, сестро, Костомара? У його, кажуть, ледачі очі: гляне на коня, завидуючи, то й коневі не минеться. К. ЧР. 324.