Словарь української мови (1924)/приступний
Зовнішній вигляд
◀ приступки | Словарь української мови П приступний |
пристьобати ▶ |
|
Приступни́й, а́, е́. 1) Доступный. Приступна, добра, не спесива. Котл. Ен. Пішла про мене слава яко про приступну й балакучу панію. Г. Барв. 372. 2) Привѣтливый. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне́, дарма, що невелике. Волч. у. 3) Близкій, доступный. І всі віри тій людині приступні здаються. К. МБ. XII. 259.