Словарь української мови (1924)/пристяжання
Зовнішній вигляд
◀ пристьобати | Словарь української мови П пристяжання |
пристяжити ▶ |
|
Пристяжа́ння, ня, с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі. Лебед. у.