Словарь української мови (1924)/присудник
Зовнішній вигляд
◀ присуджувати | Словарь української мови П присудник |
присукати ▶ |
|
Прису́дник, ка, м. Состоящій подъ чьей властью, подвластный. А він каже (бачте, присудникам вже своїм): „Іди по воду!“ Рудч. Ск. I. 47.