Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/присукувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
присукувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прису́кувати, кую, єш, сов. в. присука́ти, ка́ю, єш, гл. При тканьѣ: прикрѣплять, прикрѣпить къ кромкѣ нити основы. Вас. 171. При шитьѣ: присучивать, присучить. Як шиєш мережку, так нитку до нитки треба присукувати, щоб вузлика не було. Богодух. у.