Словарь української мови (1924)/присцяти
| ◀ присхнути | Словарь української мови П присцяти |
прись! ▶ |
|
Присця́ти, цю́, ци́ш, гл. О теленкѣ: пососать корову, такъ что она послѣ этого даетъ себя доить. Відьма… доїла, доїла, аж поки та не стала давати молока; тоді вона зробилась телям, присцяла корову і вп'ять стала доїти. ХС. VII. 452.