Словарь української мови (1924)/присікати
| ◀ присідлувати | Словарь української мови П присікати |
присікатися ▶ |
|
Присіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. присі́кти, січу́, че́ш, гл. 1) Пресѣкать, пресѣчь. 2) — переполо́х. Симпатически лѣчить иснугъ отсѣченіемъ на порогѣ концевъ волосъ больного и вѣника въ соединеніи съ извѣстными пріемами. Черк. у. Мил. М. 48. Грин. II. 318.