Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/притаковити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
притаковити
Берлін: Українське слово, 1924

Притакови́ти, влю́, ви́ш, гл. Пріютить, помѣстить.