Словарь української мови (1924)/прителепкуватий
Зовнішній вигляд
◀ притектися | Словарь української мови П прителепкуватий |
прителіпатися ▶ |
|
Прителе́пкуватий, а, е. Придурковатый, глуповатый. Чи ти ж мене не пізнав, прителепкуватий? Чуб. V. 176.