Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прителепкуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прителепкуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Прителе́пкуватий, а, е. Придурковатый, глуповатый. Чи ти ж мене не пізнав, прителепкуватий? Чуб. V. 176.