Словарь української мови (1924)/притемком
Зовнішній вигляд
◀ прителющитися | Словарь української мови П притемком |
притемніти ▶ |
|
При́темком, нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив. Черниг. у.