Словарь української мови (1924)/притикатися

by Борис Грінченко

◀ притикати

Словарь української мови Борис Грінченко П притикатися

притикач ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Притика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. приткну́тися, кну́ся, не́шся, гл. Находить, найти себѣ мѣсто, помѣститься, прислониться, прижаться къ чему. Шукайте самі соби місця, — хай притикається кожен, де знайде. Полт. у. Молода не сідає за стіл, а де-небудь приткнеться. МУЕ. I. 115. (Полт.). Серед степу на ріжечку, як на припічку хатиночка приткнулась. Г. Барв. 14.